Ми живемо в цікавий та складний час, коли багато речей переоцінюються в наших очах, відкриваються з іншого боку.
В першу чергу це стосується до нашого минулого. Трапляється так, що ми забуваємо традиції, без яких раніше люди не уявляли своє життя. Якщо б ми могли потрапити в минуле, коли жили наші предки, то б змогли краще познайомитися з таким святом, як Масниця. Вона була карнавалом, який святкували шумно, весело й розгульно.

В народі її звали «веселою», «широкою», «п\'яною», «ненажерною». Вона святкувалася нашими предками, щоб сьогоднішнім багатством викликати ще більший статок в майбутньому. Для цього цілий тиждень люди весело святкували прощання з зимою. Особливим в Масниці були млинці. Таку різноманітність їх можна побачити лише на цьому святі!
Студенти факультету ФЕЕТ не могли минути цю подію, тому ми вирішили провести його в гуртожитку 26.02.2009р. Веселі скоморохи, українські дівчата, прекрасні моделі-дівчата, що рекламували символи Масляна, сама Масниця, Зима, Весна, цікаві конкурси, що заводили усіх присутніх та, як же без них, млинці провели зиму 2009 та зустріли весну 2009.
Особливо запам\'ятався конкурс на найкращого «ненажеру», що вже став традицією. Хлопці повинні були швидко з\'їсти млинці та відразу свиснути. Скільки сміху викликав цей конкурс у молоді, особливо незграбний свист конкурсантів. Не менше радості викликав конкурс на «найкращу сваху», якою стала «наша мама» Зоя Андріївна. Після запального танцю з нею наш ряджений не міг не визнати її «найкращою свахою» та не нагородити грамотою.
Як і кожне дійство підходить до завершення, так і наша Масниця закружляла снігом, заворожила наші душі та вирушила у часову подорож до зустрічі наступного року. Прощалися ми з нею спалюючи її символ - чучело. З вигуками «Гори, гори Масниця! Прийди, прийди весна, прощай зима!» - проводжали ми останні хвилини свята.
Що чекає нас у цьому році? Ми впевнені, що тільки хороше, адже ця традиція нами не забута та весело продовжується!
Велике спасибі хочеться сказати усім, хто надав нам можливість так зустріти весну, особливо Зої Андріївні, Надії Кіндратівні, зав. гуртожитку Ользі Іванівні та Людмилі Іванівні!
До наступних свят, ФЕЕТ!!!