|
||||||||||||||||||||
|
РЕЛІГІЙНО-МІСТИЧНИЙ ДОСВІД: |
||||
Відбулося чергове засідання Філософського клубу ЗДІА на тему "Типове і особливе у релігійно-містичній практиці: релігієзнавчо-філософські аспекти". Доповідачем виступив відомий релігієзнавець, доктор філософських наук, професор М.Г. Мурашкін (м. Дніпро). Відкриваючи засідання, професор ЗДІА В.С.Калюжний зазначив, що аналіз містичного досвіду є важливим, оскільки саме досвід видатних містиків (Будда, Мойсей, Христос, Мухаммед) породжує релігії, а відтак - цивілізації. На жаль, для більшості людей зустріч з Богом можлива лиш опосередковано (Святе Письмо, богослужіння, проповіді), як належність до Традиції. Містичний досвід є специфічним для кожного містика, але водночас можна виокремити спільні риси. Доповідач почав з переліку основних сакральних текстів (Веди, Авеста, Трипітака, Дао де цзин, Тора, Біблія, Коран...) і констатації того факту, що розбіжності між цими текстами та традиціями очевидні (різні мови, молитви та ін.) і легко пояснюються людським фактором у релігії. Виявлення ж Божественного фактору у містиці, за М. Г. Мурашкіним, пов'язане з пошуком спільного у релігійних текстах, пошуком того, що навіть вище за текст, за слово (оскільки слова, на жаль, часто є знаряддями людських вад та пристрастей). Таким спільним М.Г. Мурашкін вважає, перш за все власне містичний досвід, як долучення до Божественного, та надію на безсмертя душі. Засобом досягнення такого досвіду Михайло Георгійович вважає психотехніку, "засвідчення своїх спонукань", рефлексію та контроль за своїми відчуттями. "Пильнуйте за собою" (Лк. 17:3) - цитує Мурашкін М.Г. слова Христа та помічає, що навіть цю просту пораду можна перекласти кількома способами, а відтак не слід надто покладатися на переклади архаїчних сакральних текстів (будь-яке слово могло охоплювати різні сенси). Доповідач згадав свою працю над поняттям "самодостатність" у містичних текстах; висновок Михайла Георгійовича полягав у тому, що справжнє розуміння та справжній переклад сакрального тексту можливі лиш для того, хто мав подібний досвід. Проф. Мурашкін М.Г. звернувся до новітніх гіпотез щодо перекладу текстів Кам'яної Могили та провів паралелі між реконструкціями їх писань та текстами сучасних містиків. Далі Михайло Георгійович звернувся до проблем сучасності та зазначив, що етногенез індоєвропейців деякі сучасні дослідники асоціюють саме з Північним Причорномор'ям, а відтак прагнення до "європейських цінностей" неможливе без звернення до найдавніших часів історії України, коли ці цінності й сформувалися (і, припускає Мурашкін М.Г., не без впливу Божого Одкровення). Закінчуючи доповідь, професор постулював, що у кожному священному тексті є щось від Бога та від людини-пророка, фіксатора Одкровення (наприклад, "людським фактором" пояснив доповідач надувагу до дрібниць у Торі та Корані), а відтак слід відокремлювати тимчасове від абсолютного (наприклад, порушенням заповідей Божих доповідач вважав вживання наркотичних речовин, поширене у багатьох культах); а для цього відокремлення необхідно мати власний містичний досвід. Зустріч з Містичним завжди є спонтанною, але потребує підготовки через очищення себе. Завершилась доповідь закликом до відродження містичного досвіду, до миру, толерантності між релігіями. Після доповіді посипалися питання, репліки. Студент В. Малий зазначив, що, на його думку, єдиним істинним Одкровенням Божим можна вважати Біблію, яка перекладена усіма мовами; студент А.Комар запитав, чому ж багато містиків |
підкреслюють різницю між містичними досвідами релігій та закликають до місіонерства, а також чому, аналізуючи сакральні тексти та розмежовуючи Божественний та людський фактор. Звучали питання щодо особливостей українського сприйняття Бога; щодо місця душі та отець Олександр Пухальський (Римо-Католицька Церква) запитав, що ж є європейськими цінностями у контексті цивілізаційних конструктів доповідача. Ст. викладач І.А. Ільчук запитав, чи можна аналізувати містичний досвід, керуючись текстами; ставилися питання щодо доказів існування Бога, щодо можливості існування Раю з точки зору науки, щодо сенсу життя в цілому, щодо критеріїв істинності містичного досвіду та ін. Після питань, як і водиться, розпочалась жвава, аргументована дискусія, в якій взяли участь науковці, викладачі, журналісти, представники влади, громадських, релігійних, національно-культурних організацій, митці, студенти. Проф. ЗДІА В.С.Калюжний зазначив, що містичний досвід є завжди зміненим станом свідомості, який почасти виникає й після дотику до мистецтва. Виступ волхва Світовита Пашника був присвячений українській національній релігії, яка сприймає Бога як того, хто дав українцям рідну українську землю та проявляє себе у цій землі, священній природі. Будь-яка віра, за С. Пашником, є об'єднуючим фактором; тому під час війни необхідно усвідомити захисну війну як війну священну. Отець Олександр Пухальський (Римо-Католицька Церква) розповів дещо про власне життя та власні роздуми про місце християнства в сучасному світі та Україні; а також він зазначив, що найвидатніші святі містики католицької церкви були також відомі як ті, що щиро служили людям, що досвід знання Себе, згідно вчення католицької церкви, Бог дає святим задля того, щоб вони служили іншим, щоб вони несли любов у світ. Отець Андрій Фоменко (Українська Православна Церква Київського Патріархату) розповів про проблеми праці з людьми, душі яких, на думку священика, спотворено комуністичною пропагандою, одним з основних компонентів якої, до речі, був саме антиклерікалізм. А відтак "лікування" держави неможливе без лікування душ людських. В. Гордійченко, викладач кафедри філософії ЗНТУ, учасник АТО, закликав до допомоги учасникам бойових дій в тому числі й через організацію капеланства, через залучення до армії духовних пастирів, які могли хоча б пожаліти, вислухати, дати пораду; на жаль, далеко не всі священики мають бажання допомогти армії України. Закриваючи засідання, проф. В. С. Калюжний зазначив, що містичний досвід є проривом до трансцендентної реальності, до світу сакрального, який протилежний повсякденній буденній реальності, але водночас є джерелом сенсу повсякденного життя. Посередником між сакральним та профанним світами є священик та Церква в цілому, і виступи священиків, які зверталися до проблем повсякденного життя людей, це доводять. Органічним дотиком до духовності стали художні виступи: поета Лойко С.І. та студентки гр. ЕС-16-1д Панченко Тетяни Ст. гр. СП-15-2д А. Комар Фото –редактор газети «Академія» Юсупова Н.А. |
|||
Веб-майстер Попівща В.О. |
|