Так, архітектура сприяє становленню цивілізації (міська культура…), а філософія надає і розкриває її сенс. В основі архітектури лежить загальний архетип «Краса», який у філософії доповнює «Істина» і «Добро», а в архітектурі «Корисність» , «Міцність» та «Функціональність».

Доктор філософії в галузі архітектури, проф. Єгоров Ю.П. у своєму поетично-прозовому виступі означив архітектуру як застиглу музику (матерію), якій надана форма, використовуючи підхід Аристотеля про форму і матерію та платонівський підхід до істини, яка є наближенням до зразка. Чим краще втілений зразок, тим ближче до ідеї і тим ближче до істини.
Доповідач виділяє функції архітектури: краса, корисність і функціональність. В кожну культурну епоху на перше місце виходять якісь окремі функції: корисність, функціональність або краси чи їх комбінації. Кожна епоха вклала свої уявлення про красу і функціональність, корисність. В епоху античності розробляються ордерні стилі, форми будівлі, симетрія, періодичність, уявлення про гармонію, симетрію.
Елліністична культура вимагає нового підходу до богів, до держави і до архітектури. Спроба поєднати єгипетських і грецьких богів і створення нових образів – втілених в архітектурі: зокрема Птолемей I Сотер в Єгипті після смерті О. Македонського, Антіох III Великий проектували нового Бога Сарапіса і нові будівлі та скульптури, нове планування міст на території сучасного Єгипту та Туреччини. Стародавній Рим має свої ідеали, які співзвучні із ідеалами монархії: велич, абсолютизм, істинність, пропорційність архітектури. Середні віки підняли архітектуру на новий рівень. Політ вверх вимагав нових конструктивних рішень: підтримка стін, полегшення даху, проблеми світла, форми закладки храму, декоративних прикрас. Епоха Ренесансу повертається до уявлень про красу античної архітектури. До корисного і функціонального додається декор, по суті: фальшиві колони, вигини, він’єтки тощо. Новий час і наступні епохи лише удосконалюють попередні напрацювання.
ХІХ і ХХ ст. по новому переосмислюють принципи й ідеї попередників, у зв’язку з використанням нового будівельного матеріалу: бетону, залізобетону, металевих конструкцій. Виникають нові архітектурні стилі такі, як конструктивізм, деконструтивізм і т.д.
Доповідь Юрія Павловича викликала безліч питань і жваве обговорювання . Так, Світовит (верховний волхв Рідної української народної віри) відмітив , що наші предки розуміли будівлю як космос.
Світоглядно за основу будівлі – Космосу приймали яйце.
Це модель і для церкви, і для хати, і для могили. Могила - символ вагітності Матері-Землі.

Проте могила – це тимчасове житло. А в хаті є віконце – як завжди по центру хати – сонячний образ. В церкві – в центрі – вогонь, тому храм високий – для вогню, а інші куполи для димарів. Часто цим куполам-димарям давали назви мучеників, пророків, святих тощо. Отже Космос перебуває в Центрі, всередині будівлі. Колони - підтримують небесне сплетіння. Хата також своєрідний храм.

Студент групи СП-15-2д Комар А. відмітив, що архітектура по різному розуміється в традиціях . Наприклад, в скандинавській міфології храм будували не Боги , а велетні. Щодо символіки храму Соломона, то це символ Неба і Землі. Храм - як світ. Будинки, хати – це маленькі світи. Ми будуємо маленькі світи.
Москвін В. (громадський діяч) у своєму виступі відмітив змістовність доповіді, а також і те про що доповідач не сказав, а саме, чи конструктивісти відійшли від поняття краси в архітектурі чи ні, коли вони створювали такі мегаспоруди як Дніпрогес і шосте містечко в Запоріжжі.
Адже в 30-ті роки пленум архітекторів звинуватив конкретних архітекторів у відродженні буржуазної ідеології, буржуазних уявлень про красу і користь.

Банах В.А. (проф., ректор ЗДІА) звернув увагу на те, що люди, прагнуть до комфорту, тому часто приносять в жертву красу. До того ж комфорт – це застій. Тож чи добре це чи погано. Тут важливо мати міру. Потрібно архітектору враховувати різні чинники: фінансові, промислові й економічні можливості, ідеологію й рівень управлінської ланки на різних рівнях. Наприклад, Ле Корбюзьє , міркуючи над житлом для бідних, все таки думав про них, а не про ідеологію, ідеї та партійне керівництво. Тому він спроектував досить комфортне житло в малосімейці – двоповерхове: на першому рівні кухня, на другому спальня.

Проф. ЗДІА Калюжний В.С. подякував за чудовий, змістовний, художній виступ (моновиставу) архітектора-філософа Єгорова Ю.П. і зупинився на зміні соціального статусу архітектора в історії суспільного розвитку. Якщо в стародавні часи та середні віки він знаходився під захистом царів та жерців, то з епохи модерна він втрачає ореол причетності до вищих сил, а архітектура перетворюється в служницю багатіїв, бюрократії, технократів…
В епоху постмодерну ведуться різноманітні пошуки виходу архітектури з кризи…
Філософський клуб також знаходиться в певному пошуку, виходячи за межі традиційної форми. Так, засідання пройшло у формі філософської вистави (перфоманс) одного актора. Зала закрита щитами, на яких картини
Єгорова Ю.П., а також зображення творів в історії архітектури.
Доповідач (актор), що долає антитезу «публіка-сцена».
Відбувалась жива, жвава комунікація між доповідачем і слухачами.
В формат перфомансу органічно ввійшов золотий голос відомої співачки Наталії Латун.