|
||||||||||||||||||||
|
|
ТВОРЧІСТЬ: СУТНІСТЬ, ВИДИ, РОЗВИТОК |
|||
|
||||
Студентське наукове товариство спільно з кафедрою філософії і суспільних наук та кафедрою програмного забезпечення автоматизованих систем провели в листопаді чергове засідання студентського філософського гуртка "Філософське осмислення сучасного соціуму", присвячене темі творчості. Доповідачем виступив голова гуртка А.П.Комар,
співдоповідачами - наукові консультанти гуртка доцент В.О.Товарниченко та доцент А.І.Безверхий. Доповідь студена Комара А. висвітлювала здебільшого проблематику мистецтва як виду творчості. Спираючись на розроблену А.В. Родіним теорію автономних, теоретичних та гетерономних дискурсів, доповідач кваліфікував мистецтво як гетерономний дискурс (такий, що служить деякій меті), який позиціонує себе як автономний (такий, що є самоцінним та не може бути застосований практично; так бачив мистецтво, наприклад, О.Уайльд, який казав, що "будь-яке мистецтво не має жодної користі"). Навівши невеличку довідку з історії теорій мистецтва (від Арістотеля до Хейзинги), доповідач зробив висновок, що мистецтво апелює до найглибших пластів людської психіки, до самих підвалин особистості, тому його користь та мету не одразу можна усвідомити. З одного боку, мистецтво як творчість, створення нового, є формою свободи та виявом особистості (звідси випливає, наприклад, що вільне мистецтво може виникнути лише в суспільстві, де більш-менш забезпечене незалежне існування особистості; що будь-який тоталітарний режим намагатиметься обмежити мистецтво та поставити його на службу), з іншого - мистецтво, як міфогенний феномен, часто-густо оперує одними й тими самими сюжетами - архетипами. |
Також було зроблено невеличкий екскурс в історію: якщо в давнину мистецтво було формою сакрального, а в Новий час вважалося самоцінною реальністю, протиставленою сірому буттю, то постмодерн перетворює мистецтво на частину повсякденного буття. Доповідь викликала жваве обговорення. Доцент А.І. Безверхий підкреслив, що творчість не вичерпується мистецтвом, творчість мусить бути перш за все у профільній сфері, що самовираження доречне саме в сфері роботи, інакше ж незрозуміло, чому людина присвячує себе справі, яка їй нецікава (тому, наприклад, не слід шукати готових вирішень якоїсь задачі, а краще пошукати своє). Доцент В.О. Товарниченко зазначив, що творчість у час постмодерну переживає кризу, на місце класичного мистецтва приходить авангард, "чорний квадрат" та ін. Професор В.С. Калюжний підкреслив важливість для творчого розвитку студентів гуртка поєднання інтелектуальних можливостей науковців кафедри філософії та кафедри програмного забезпечення автоматизованих систем. Він також відмітив, що творчість - це завжди генерування нового, оригінального, позитивного продукту (наукової ідеї, художнього твору, технічного винахідництва…) і що для її розвитку необхідно вироблення комфортних соціально-економічних, психологічних умов як в країні в цілому, так і в кожному виші. Одним із проявів творчості є участь в наукових конференціях в формі виступів, тез, статей по фаху. Студент групи СП-15-1д Комар А. Фото: провідний фахівець кафедри ФСН Бандуренко І.І. |
|||
|
||||
|
||||
|
|
|
Веб-майстер Попівща В.О. |
|