З доповіддю виступив доктор філософських наук, професор Мурашкін М.Г.
(м.Дніпропетровськ), який у художньо-філософських міркуваннях запропонував задуматися над небезпеками, що загрожують на які очікує людство, в першу чергу щодо загибелі всього живого.
Витоками, порушеної проблематики, зі слів доповідача, став для нього власний природничий мікро- і макро- досвід наукової роботи, який привів до зацікавлення суб\'єктивним світом людини.
Для сучасної людини наука пропонує різні варіанти природнього кінця світу: загибель Сонця, загрози з боку космічних тіл, ентропія, що веде теплової смерті Всесвіту на фоні його прискореного розширення, перенаселення, брак продуктів і питної води тощо. Апокаліптичні підтвердження існують у більшості релігій світу. Вони пов\'язані з приходом Бога, остаточним судом і т.п.
Під час свого виступу пан Мурашкін М.Г. доводив, що Бог - це гармонія, абсолютна рівновага, спокій, тиша, стан щастя. Але Бога ще немає, «он не пришёл. Бог ещё придёт. А может и не прийти. Просто у человека есть способность обретать состояние Бога, идеал будущего. А не прийти Бог может оттого, что человек этому помешает, убив себя и всё живое, не сохранив живое от хаоса», - стверджує Михайло Георгійович.
Разом з цим, пан Мурашкін М.Г. пропонує: «Человек. Смотри. Делаешь усилие над синим, холодным, применяя волю, и самопроизвольно без усилий возникает жёлтое, тёплое вдохновение. Воля сменяется вдохновением. Такая постоянная смена ведёт к Высшему Озарению, к Божественному».
Отже, головним, на думку доповідача, і завжди буде життя як найвища цінність, а все, що сприяє утвердженню і порятунку життя, повинне мати пріоритетне значення.

Мурашкін М. Г. презентував книгу філософському клубу "Конец света - конец всем", яка і збіркою записів різних років.
Присутні на засіданні члени клубу, студенти і гості з різних міст України та Росії взяли активну участь в обговоренні порушених проблем.
Катаєв С.Л. (проф. Мелітопольського державного педагогічного університета ім. Б.Хмельницького) порушив питання відповідальності нинішнього покоління перед майбутнім. Професор Терлецький В.М. запропонував розглядати життя та смерть у діалектичній єдності в їх крайніх проявах (на прикладі того вибору, що описав М.Гоголь в «Тарасі Бульбі»). Клемешин О.К. (член правління УАРС) зачепив релігійний контекст проблеми життя і смерті, підкреслюючи той факт, що віруюча людина має більш спокійне ставлення до смерті, бо вона для неї є межею між конечним земним життям і потойбічним- вічним. Наріжний Ю.О. (к.філос.н., доцент м. Дніпропетровськ) запропонував повернутися до запропонованої І.Кантом неможливості остаточного пізнання світу і зосередитися на етичних вимірах сенсу життя.
Професор Латишев О.Ю. (м. Москва, Росія) поділився досвідом виховання у молоді любові (а не терпимості) до людей і проблемного світу. Професор, завідувач кафедри філософії і політології ЗДІА Калюжний В.С. підводячи підсумки, проаналізував різні футурологічні концепції і релігійні відповіді на проблему життя та смерті. Розглядаючи проблему виживання, він запропонував подумати над питанням смислу життя, над тим заради чого нам слід жити і вижити!
Це засідання клубу було насичене творчою поетично-філософською атмосферою. Поетичною мініатюрою за мотивами віршів С. Єсеніна, Г. Ахматової вразили присутніх студенти ЗДІА.
Член конгресу літераторів України пані Тетяна Окунева зачитала рядки філософської лірики, присвяченої загадкам буття і часу. Бард і поет Євген Гринберг під звуки гітари виконав мелодійні і глибокі за змістом пісні, що присвячені утвердженню життя і гідності людини.
Засідання ФфК ЗДІА допомогло усвідомити, в першу чергу молоді, важливість цінності життя, необхідність шанобливого ставлення до нього і світу в цілому, відповідальність кожного за збереження життя в усіх його проявах: як у суб\'єктивних, так і об\'єктивних, безкінечних його вимірах.