«ФІЛОСОФІЯ МОВИ»

Шановні відвідувачі!
Наказом МОН України №1162 від 29 жовтня 2018 року Запорізьку державну інженерну академію реорганізовано
у повному складі в Інженерний інститут Запорізького національного університету.
З 1 квітня 2019 року сайт ЗДІА не оновлюється. Актуальна інформація знаходиться на офіційній сторінці
Інженерного навчально-наукового інституту Запорізького національного університету

Відкриваючи засідання проф. Калюжний В.С. відмітив, що внаслідок багатовікових зв\'язків лінгвістичної (Ф. де Сосюр...) та філософської думки (Л. Вітгенштейн, М. Хайдеггер, О. Больнов...) сформувалась в ХХ ст. філософія мови. Виділяють модуси існування мови: 1) власне мова (соціальна діяльність) - знаки, які співвідносять поняттєвий зміст і типове звучання; 2) мовлення (індивідуальна діяльність) - говоріння, мислення, написання, що є реалізацією мовного коду; 3) комунікація (засіб людського спілкування) , категоріями якої є дискурс, мовленнєвий акт.
Доповідач к.філол.н, доц., завідувач кафедри українознавства Чернова І.В. порушила питання сутності філософії мови і комунікації, основних категорій, понять, практичних проблем функціонування і застосування мови в світі.
У сучасному суспільстві розширюються потреби у ефективній та якісній комунікації, в тому числі й мовній. Сьогодні, щоб бути успішною людиною, вже недостатньо мати глибокі знання в якійсь сфері, необхідно ще бути комунікабельною людиною, яка здатна зацікавити, донести та сприймати потрібну інформацію. Рівень мовної компетенції визначається як суто формальними показниками (100-200 тис. пасивного словникового запасу і 5 тис. активного), так і суб\'єктивними характеристиками(мовна вправність, психологічний вплив вислову...). Саме тому постійна робота над вдосконаленням мовних навичок та розуміння психологічних і філософських аспектів спілкування є нагальної потребою сучасної мовної особистості.
Окреслені у промові проблеми викликали численні запитання, серед яких філософські, ціннісні, етичні, політичні аспекти одномовності, двомовності, багатомовності у вимірах глобального і національного світу; освітянські, культурологічні людинотворчі фактори мовленнєвої комунікації; проблеми регіональних особливостей сучасної української мови, унормування мови ЗМІ, можливостей і критеріїв грамотності; комунікації людей з особливими потребами.

У жвавій, іноді гострій, дискусії взяли участь, як члени ФфК, так і численні гості:

науковці і освітяни: Заслужений працівник освіти України Ніконова З.А. (проректор з науково-педагогічної роботи ЗДІА, к.т.н., проф.), Пашков В.В.(ректор КЗ ЗОІППО ЗОР, к.філос. наук., доц., депутат Запорізької облради), Бабич О.Б. (доц. ЗНТУ, депутат Запорізької облради), Терлецький В.М. (проф. ЗНТУ), Кіндратець О.М. (проф.ЗНУ), Гордійченко В.О. (ЗНТУ), Калюжний В.С. (проф.ЗДІА), Єгоров Ю.П. (проф.ЗДІА), Яхненко В.М. (доц. ЗДІА), Москвін В.І.(викладач);

громадські та релігійні діячі: Запорожець О. (депутат Запорізької облради), Клемешин О.К. (УАРС), Пашник С. (верховний волхв Духовного Центру «Руське Православне Коло»), Скляров І., Парубець Р.Ф., Бадигін В.І. (публіцист), Кулигіна О. (журналіст м.Львів);

поети: Кисіль В.І., Лойко С.І.

Проф. Кіндратець О.М. (ЗНУ), спираючись на результати соціологічних досліджень, відмітила, що неможливість спілкування рідною мовою є умовою дискомфорту, напруги в соціальних відносинах людей. Проф. Калюжний відмітив,що в науці ХХ-ХХІ ст. створене діяльнісне, функціонально-комунікативне, антропоорієнтоване розуміння сутності мови. Буття людини - є «буття-в-мові» (Г. Гадамер). Мова є те, що конструює світ людини визначає спосіб людського буття - в- світі, впливає на світогляд на дійсність, формує сутність людини. Отже, кожна людина змалку повинна оволодіти, мислити, розмовляти рідною мовою, щоб сформувати відповідний світогляд, а потім його розвивати шляхом оволодіння іншими мовами. Естетичні аспекти комунікації були представлені у виступах доктора філософії в архітектурі проф. Єгорова Ю.П., доц. Яхненко В.М., які подарували ФфК одну з авторських картин.
Студентський «Стем» жартівливо інтерпретував родзинки і пастки перекладацької роботи у форматі телебачення, а українська пісня «Одна калина» у виконанні Гітуляр А. на емоційно-підсвідомому рівні розбудила й утвердила в серцях всіх присутніх найсокровенніше, а саме те що мова - є найдорожчою «схованкою людського духу», від долі якої залежить доля людини, народу, держави і нації.

Матеріал підготовлено головою ФфК ЗДІА, доц. Макушинською Г.П.
Фоторепортаж фотокореспондента газети «Академія» Ніколаєва М.І.

«ФІЛОСОФІЯ МОВИ»



Засідання ФфК ЗДІА було присвячене одній з найважливіших, тонких і неосяжних тем світоглядного знання, «оселі людського духу» - «Філософії мови». Відкриваючи засідання проф. Калюжний В.С. відмітив, що внаслідок багатовікових зв\'язків лінгвістичної (Ф. де Сосюр...) та філософської думки (Л. Вітгенштейн, М. Хайдеггер, О. Больнов...) сформувалась в ХХ ст. філософія мови. Виділяють модуси існування мови: 1) власне мова (соціальна діяльність) - знаки, які співвідносять поняттєвий зміст і типове звучання; 2) мовлення (індивідуальна діяльність) - говоріння, мислення, написання, що є реалізацією мовного коду; 3) комунікація (засіб людського спілкування) , категоріями якої є дискурс, мовленнєвий акт. Доповідач к.філол.н, доц., завідувач кафедри українознавства Чернова І.В. порушила питання сутності філософії мови і комунікації, основних категорій, понять, практичних проблем функціонування і застосування мови в світі. У сучасному суспільстві розширюються потреби у ефективній та якісній комунікації, в тому числі й мовній. Сьогодні, щоб бути успішною людиною, вже недостатньо мати глибокі знання в якійсь сфері, необхідно ще бути комунікабельною людиною, яка здатна зацікавити, донести та сприймати потрібну інформацію. Рівень мовної компетенції визначається як суто формальними показниками (100-200 тис. пасивного словникового запасу і 5 тис. активного), так і суб\'єктивними характеристиками(мовна вправність, психологічний вплив вислову...). Саме тому постійна робота над вдосконаленням мовних навичок та розуміння психологічних і філософських аспектів спілкування є нагальної потребою сучасної мовної особистості. Окреслені у промові проблеми викликали численні запитання, серед яких філософські, ціннісні, етичні, політичні аспекти одномовності, двомовності, багатомовності у вимірах глобального і національного світу; освітянські, культурологічні людинотворчі фактори мовленнєвої комунікації; проблеми регіональних особливостей сучасної української мови, унормування мови ЗМІ, можливостей і критеріїв грамотності; комунікації людей з особливими потребами.	У жвавій, іноді гострій, дискусії взяли участь, як члени ФфК, так і численні гості: науковці і освітяни: Заслужений працівник освіти України Ніконова З.А. (проректор з науково-педагогічної роботи ЗДІА, к.т.н., проф.), Пашков В.В.(ректор КЗ ЗОІППО ЗОР, к.філос. наук., доц., депутат Запорізької облради), Бабич О.Б. (доц. ЗНТУ, депутат Запорізької облради), Терлецький В.М. (проф. ЗНТУ), Кіндратець О.М. (проф.ЗНУ), Гордійченко В.О. (ЗНТУ), Калюжний В.С. (проф.ЗДІА), Єгоров Ю.П. (проф.ЗДІА), Яхненко В.М. (доц. ЗДІА), Москвін В.І.(викладач); громадські та релігійні діячі: Запорожець О. (депутат Запорізької облради), Клемешин О.К. (УАРС), Пашник С. (верховний волхв Духовного Центру «Руське Православне Коло»), Скляров І., Парубець Р.Ф., Бадигін В.І. (публіцист), Кулигіна О. (журналіст м.Львів); поети: Кисіль В.І., Лойко С.І. Проф. Кіндратець О.М. (ЗНУ), спираючись на результати соціологічних досліджень, відмітила, що неможливість спілкування рідною мовою є умовою дискомфорту, напруги в соціальних відносинах людей. Проф. Калюжний відмітив,що в науці ХХ-ХХІ ст. створене діяльнісне, функціонально-комунікативне, антропоорієнтоване розуміння сутності мови. Буття людини - є «буття-в-мові» (Г. Гадамер). Мова є те, що конструює світ людини визначає спосіб людського буття - в- світі, впливає на світогляд на дійсність, формує сутність людини. Отже, кожна людина змалку повинна оволодіти, мислити, розмовляти рідною мовою, щоб сформувати відповідний світогляд, а потім його розвивати шляхом оволодіння іншими мовами. Естетичні аспекти комунікації були представлені у виступах доктора філософії в архітектурі проф. Єгорова Ю.П., доц. Яхненко В.М., які подарували ФфК одну з авторських картин. Студентський «Стем» жартівливо інтерпретував родзинки і пастки перекладацької роботи у форматі телебачення, а українська пісня «Одна калина» у виконанні Гітуляр А. на емоційно-підсвідомому рівні розбудила й утвердила в серцях всіх присутніх найсокровенніше, а саме те що мова - є найдорожчою «схованкою людського духу», від долі якої залежить доля людини, народу, держави і нації. Матеріал підготовлено головою ФфК ЗДІА, доц. Макушинською Г.П. Фоторепортаж фотокореспондента газети «Академія» Ніколаєва М.І.









		Веб-майстер Попівща В.О.