УДК 159.923

ЕТИМОЛОГІЯ ТА СМИСЛОВІ ОЗНАКИ ТЕРМІНУ «ХУДОЖНЬО-ТВОРЧА
АКТИВНІСТЬ» В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

©Житнік Т. С.
Мелітопольский державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
(Мелітополь, Україна)
E-mail: zhytnik_tetiana@mdpu.org.ua, ORCID:0000-0003-2250-7251
Анотація. Актуальність дослідження розглядається у площині еволюції суспільства та
особистості. Суперечності між напрямками розвитку системи освіти та потребою самої
особистості бути художньо-творчо активною актуалізують тему дослідження. Метою
дослідження є уточнення етимології та смислових ознак терміну «художньо-творча
активність» в контексті розвитку особистості. Завдання: розглянути значення терміну й
систематизувати дефініції «художньо-творча активність», визначення джерел і механізмів
розвитку «художньо-творча активності» особистості, що уточнюють його тезаурус.
Методи дослідження:аналіз теоретико-методичних засад; узагальнення результатів
визначення поняття «художньо-творча активність» особистості: категорію відображає
обсяг і якість інформації, якою володіє наука про предмет дослідження і дозволить повно і
систематизовано розкрити сутність дефініції для уточнення ключового поняття.
Результати визначення поняття «художньо-творча активність» особистості: природна
особливість особистості (А. Маслоу, К. Роджерс); здатність особистості реалізовувати
природній потенціал (Е. Фром); джерело потреби особистості, що є підсвідомим інстинктом
(З. Фрейд, К. Юнг); потреба у самовираженні (Д Фельдштейн); процес творчого
самовираження в процесі творчої діяльності (Л. Виготський); прояв внутрішньої установки
та внутрішньої мотивації (Д. Узнадзе); динамічна діяльність, динамічна сторона та момент
відтворення діяльності (О. Лєонтьєв); характеристика особистості та джерело її
перетворення (С. Максименко, О. Матюшкін); рушійна сила та джерело пробудження (О.
Скрипченко); найвищий прояв особистості, прояву саморозвитку (О. Мєлік-Пашаєв, Я.
Пономарьов); якісна та кількісна характеристика особистості (М. Боришевський);
інтегративна якість особистості, що проявляється у самостійності (Г. Костюк); міра
вираженності індивідуальних характеристик особистості (Л. Коган). Висновки -творчість
особистості розглядається згідно трьох аспектів: як сукупність якостей особистості, в яких
проявляється внутрішнє емоційне відношення суб’єкта до світу і до самого себе, його спосіб
самовираження; як діяльність певного характеру, яка є проявом вищої ступені активності;
активність реалізуються в процесі взаємодії особистості з навколишнім середовищем в
діяльності і є відображенням цієї взаємодії.
Ключові слова: художньо-творча активність, особистість, тезаурус та смислові ознаки,
психоаналітичні засади, гуманістичні теорії, діяльнісний підхід, системно-структурний підхід.

ЕТИМОЛОГІЯ ТА СМИСЛОВІ ОЗНАКИ ТЕРМІНУ «ХУДОЖНЬО-ТВОРЧА
АКТИВНІСТЬ» В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ