УДК 325.8:94(477+438)

CВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИЧНИХ
ПОДІЙ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ПОСТУПУ

© Макушинська Г. П.
Запорізька державна інженерна академія (Запоріжжя, Україна),
E-mail: anna.makushynska@gmail.com, ORCID 000-0002-2714-6195

Анотація. Актуальність дослідження зумовлена сучасними кризовими явищами у світоглядній
сфері європейського світу загалом, і в Україні зокрема, стратегічний розвиток якої спрямований у
євроінтеграційному руслі. Постановка завдання – передбачає аналіз таких негативних світоглядних
факторів, якими є дезорієнтація, розмитість, фальшивість змісту, релятивізм, помилковість
інтерпретацій тощо, а також виявлення світоглядних передумов щодо здобуття державної
незалежності з точки зору історичної ретроспективи. Головна мета статті полягає у порівняльно-
історичному розгляді світоглядних пріоритетів і протиріч польського і українського народу в
контексті непростих взаємини за умов геополітичного сусідства і стратегічного партнерства, а також
ґрунтується на необхідності визначення історичної правди як у взаєминах двох народів, з метою
успішного внутрішнього розвитку, так і для вироблення стратегії розвитку української держави,
незалежність і цілісність якої знаходиться під загрозою донині. Виділення недосліджених частин
загальної проблеми проведено на основі широкого масиву світоглядних наукових розвідок, в яких
світоглядні пріоритети українського народу вивчені, переважно, безвідносно до європейського і
західнослов’янського контексту, адже засади східного православного світорозуміння, світовідчуття і
т.п. мають як суголосні пріоритети, так і суттєву специфіку щодо загальноєвропейських, а в нашому
дослідженні – польських, сформованих вселенським християнством (католицизмом). Аналіз останніх
досліджень і публікацій свідчить про активну зацікавленість і широке вивчення проблеми
світоглядних засад, що підтверджено як вітчизняними розвідками (А. Колодного, Л. Филипович,
П.Яроцького, В.Жадька, В.Воронкової), так і новітніми дослідженнями провідних вчених світу
(Паризька декларація, доповідь Римського клубу). Методологія передбачає використання системного,
структурно-функціонального, компаративного, герменевтичного, аксіологічного та інших методів і
підходів, які дозволили глибоко проаналізувати окреслені проблеми і сформулювати оптимальний
шлях формування світоглядних пріоритетів українського народу через відродження соціальної ролі
родини, реформованої освіти, церкви, громадських організацій тощо. Виклад основного матеріалу
представлено у контексті історичних фактів і подій, постійно звертається увага на осмислення їх
світоглядних передумов і наслідків, що впливали на становлення громадянського суспільства
західного світу, зокрема, Польщі, а також сучасного стану і перспектив функціонування світоглядних
пріоритетів українського народу, що засвідчує його істотну пов’язаність з християнством, а саме, з
його морально-етичним змістом.
Можливості філософського аналізу дозволили сформулювати теоретичні висновки та розробити
практичні рекомендації щодо вироблення стратегічної концепції оптимальної і гармонійної взаємодії
двох народів, перспектив розвитку, які пов’язані з розбудовою справжньої Європи, в «яку можна
вірити».
Ключові слова: християнський світогляд, світоглядна дезорієнтація, церква, патріотизм,
історична правда, прощення, духовно-культурна самоідентифікація.

CВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИЧНИХ
ПОДІЙ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ПОСТУПУ