|
||||||||||||||||||||
|
| ![]() СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ |
| |
УДК 17.023.31:[159.955+37.013
МИСЛЕННЯ ЯК ФАКТОР СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ОСОБИСТОСТІ: ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІЙ АСПЕКТ © Кравченко А. А. Київський національний торговельно-економічний університет (Київ, Україна), E-mail: allusik_k@ukr.net, ORCID 0000-0001-8429-2183 Анотація. В статті досліджуються особливості продуктивного мислення як найважливішої характеристики людини. Мислення не тільки осягає оточуючу реальність, але й творить новий світ і нове соціокультурне середовище. Головна мета статті полягає у аналізі основних параметрів формування мислення. Дослідженні мислення як способу творчого освоєння природної і соціальної реальності у навчально-освітньому процесі із врахуванням сучасних філософських методик і педагогічних практик. Методологічну основу філософсько-освітнього дослідження складають загальнонаукові принципи пізнання соціокультурних явищ, які підпорядковані історико-філософському, системно- структурному, конститутивному і контамінаційному методам пізнання. В основі дослідження представлено такі завдання: проаналізувати основні параметри формування мислення в навчальному процесі, виявити значення творчої складової в процесі освоєння природної і соціальної реальності. Результати дослідження. На основі запропонованих методів визначено, що шлях до розкриття сутності світу здійснюється через спосіб мислення. Показано, що процес формування мислення найбільш продуктивно здійснюється засобами освіти і педагогічних практик. Роль освіти в соціальному і культурному житті полягає у передачі знання, на основі якого формується мислення як енергія впливу на зміну середовища і людини. Мислення – це навичка, яка надає можливість одержувати знання. Важливою функцією творчого мислення є здатність розв’язувати проблеми, в результаті чого з’являються можливості до цілеспрямованої діяльності. Висновок. Сучасний світ ставить перед особистістю неординарні завдання, які не мають аналогів вирішення. Тому, в процесі навчання, необхідно показувати як думати, а не вчити алгоритмам діяльності. Ефективність навчально-освітнього процесу залежить від рівня творчого мислення педагога. Він повинен перетворювати кожне заняття в творче відкриття. Такий підхід в навчанні формує творчу, креативну особистість, здатну долати труднощі сучасного нестабільного світу. Мислити – означає створювати проблеми і ефективно їх вирішувати. Ключові слова: мислення, знання, освіта, проблема, розум, педагогіка, особистість. ![]() ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІЙ АСПЕКТ | |
| |
| |
Веб-майстер Попівща В.О. |
|