УДК 1:37.01 «653»

РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ ОСВІТИ В
ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ

© Кийков О. Ю.
директор дирекції «Дипсервіс» Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв
(Київ,Україна), ел. пошта: Kiykov@ukr.net, ORCID 0000-0001-8368-6367
Статтю присвячено дослідженню розвитку міжнародної освіти доби Ренесансу та Нового часу.
Розглядаючи загальні тенденції розвитку вищої освіти того часу, автор звертає увагу на спад
інтернаціоналізації міжнародної освіти порівняно із Середньовіччям, спричинений соціально-
культурною ситуацією, особливостями міжнародної політики та розвитком національних моделей
університету. Мета статті: здійснити концептуалізацію розвитку міжнародної освіти в епоху
Відродження та Нового часу, з якого розпочинається формування сучасної парадигми освіти.
Проаналізовано, що інтернаціональна складова вищої освіти порівняно з Середніми віками зазнала
певних трансформацій. Відмічено, що у XV-XVI ст. змінювався національний склад університетських
громад, що вплинуло на розвиток університетської освіти. XVII-XVIII століття стало часом стрімкого
розвитку вищої освіти Західної Європи. Зміст навчання розширився за рахунок природничих наук, які
поступово увійшли до загальноуніверситетської культури разом з гуманітарної культурою.
Методологія – метод історичного та кроскультурного аналізу, що дозволив глибоко проникнути у
розвиток міжнародної освіти в епоху Відродження та Нового часу. Проаналізовано, що у Західній
Європі в 1810 р. виниклає «ідеальна модель» університетської освіти, яку пов'язують з
реформаторською діяльністю Гумбольдта. Виділено проблемне поле дослідження, що лежить в
основі нової моделі університету, а саме його залежність від суспільства і культури. Результат
дослідження: культура пред’являла нові вимоги до функцій університетів. Характерною ознакою
університету був його дослідницький характер, в основі якого наукова і навчальна діяльність
розглядаються як взаємодоповнюючі компоненти. Викладачі та студенти взаємоділи у процесі
університетської освіти як співдослідники. Висновок: єдиний культурний простір Європи
сформувався завдяки вищій університетській освіті. Універсальний, інтернаціональний характер
пізнання і розвитку вищої освіти зберігався як елемент європейської культури.
Ключові слова: університет, інтернаціоналізація, національна модель освіти, академічна
мобільність, Гумбольдтівський університет.

РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ ОСВІТИ В ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ І НОВОГО ЧАСУ