ГУМАНІТАРНИЙ ВІСНИК ВИПУСК 70 с.84

ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В
«СУСПІЛЬСТВО ЗНАНЬ» ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НАЦІЇ

© Савченко С. В.
магістр державного управління, кандидат філософських наук (Київ, Україна)
E-mail: lanasav@gmail.com ORCID 0000-0002-4973-0552
Проаналізовано складні процеси трансформації глобального інформаційного суспільства в
«суспільство знань». Відмічено, що «суспільство знань» є важливим фактором і умовою формування
інтелектуального потенціалу нації. З цією метою проаналізовано зарубіжний досвід становлення і
розвитку «суспільства знань». Предметом дослідження є «суспільство знань» як вищий етап
розвитку інформаційного суспільства. Мета наукового дослідження – виявити детермінанти
трансформації глобального інформаційного суспільства в «суспільство знань» як фактор
формування інтелектуального капіталу нації. В основі дослідження – досвід зарубіжних країн у
сфері освіти, науки, технологій, що дозволив сформувати високоінтелектуальні нації. Досліджено
категорію «інтелектуального каптіалу нації», пов’язаного зі сферою освіти та науки. Для побудови
«знаннєвого суспільства» має зростати «знаннєвий людський потенціал», а показники, що
характеризують «знаннєве суспільство» мають спиратися на показники інтелекутального та
технологічного розвитку нації. На наших очах формується нове покоління людей «покоління NEXT» з
новими інформаційними здібностями. Методи – синергетичний, соціоаксіоліогічний та
соціоантропологічний, що базуються на виявленні людських здібностей, самореалізації та
креативній компоненті, самоорганізації людини і суспільства. Наукова новизна – в дослідженні
«знаннєвого суспільства» як вищого етапу розвитку трансформації суспільства від інформаційного
до «суспільства знань». Результат дослідження – створено концепцію «суспільства знань» та
з’ясовано шляхи його формування. Висновок - знання виступають основною умовою виробництва і
домінуючим засобом досягнення високих соціально-економічних результатів, для чого необхідно
абсорбувати знання у всі сфери життєдіяльності суспільства. Практичне значення дослідження в
тому, що розроблено напрями оптимізації інноваційно-активної стратегії «знаннєвого суспільства»
за доби глобалізації, що пов’язані з розвитком ринкової економіки, бізнесу і підприємництва.
Висновок – представлено цілісне уявлення трансформації глобального інформаційного суспільства в
«суспільства знань» як фактор формування інтелектуального потенціалу нації.
Ключові слова: «суспільстово заннь», інтелектуальний потенціал нації, знання, інформація,
глобальне інформаційне суспільство, «знаннєвий людський потенціал».

ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В
«СУСПІЛЬСТВО ЗНАНЬ» ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НАЦІЇ

	ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В «СУСПІЛЬСТВО ЗНАНЬ» ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НАЦІЇ

	УДК 316.32-044.922 ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В «СУСПІЛЬСТВО ЗНАНЬ» ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НАЦІЇ © Савченко С. В. магістр державного управління, кандидат філософських наук (Київ, Україна) E-mail: lanasav@gmail.com ORCID 0000-0002-4973-0552 Проаналізовано складні процеси трансформації глобального інформаційного суспільства в «суспільство знань». Відмічено, що «суспільство знань» є важливим фактором і умовою формування інтелектуального потенціалу нації. З цією метою проаналізовано зарубіжний досвід становлення і розвитку «суспільства знань». Предметом дослідження є «суспільство знань» як вищий етап розвитку інформаційного суспільства. Мета наукового дослідження – виявити детермінанти трансформації глобального інформаційного суспільства в «суспільство знань» як фактор формування інтелектуального капіталу нації. В основі дослідження – досвід зарубіжних країн у сфері освіти, науки, технологій, що дозволив сформувати високоінтелектуальні нації. Досліджено категорію «інтелектуального каптіалу нації», пов’язаного зі сферою освіти та науки. Для побудови «знаннєвого суспільства» має зростати «знаннєвий людський потенціал», а показники, що характеризують «знаннєве суспільство» мають спиратися на показники інтелекутального та технологічного розвитку нації. На наших очах формується нове покоління людей «покоління NEXT» з новими інформаційними здібностями. Методи – синергетичний, соціоаксіоліогічний та соціоантропологічний, що базуються на виявленні людських здібностей, самореалізації та креативній компоненті, самоорганізації людини і суспільства. Наукова новизна – в дослідженні «знаннєвого суспільства» як вищого етапу розвитку трансформації суспільства від інформаційного до «суспільства знань». Результат дослідження – створено концепцію «суспільства знань» та з’ясовано шляхи його формування. Висновок - знання виступають основною умовою виробництва і домінуючим засобом досягнення високих соціально-економічних результатів, для чого необхідно абсорбувати знання у всі сфери життєдіяльності суспільства. Практичне значення дослідження в тому, що розроблено напрями оптимізації інноваційно-активної стратегії «знаннєвого суспільства» за доби глобалізації, що пов’язані з розвитком ринкової економіки, бізнесу і підприємництва. Висновок – представлено цілісне уявлення трансформації глобального інформаційного суспільства в «суспільства знань» як фактор формування інтелектуального потенціалу нації. Ключові слова: «суспільстово заннь», інтелектуальний потенціал нації, знання, інформація, глобальне інформаційне суспільство, «знаннєвий людський потенціал». ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В «СУСПІЛЬСТВО ЗНАНЬ» ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НАЦІЇ


	Веб-майстер Попівща В.О.