ГУМАНІТАРНИЙ ВІСНИК ВИПУСК 70 с.20

САМОРОЗГОРТАННЯ ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СВІТУ ЯК СУКУПНОСТІ СКЛАДНИХ
СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

© Воронкова В. Г.
Запорізька державна інженерна академія (Запоріжжя), E-mail: valentinavoronkova236@gmail.com,
ORCID 0000-0003-4361-1701
© Кивлюк О.П.
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова (Київ), E-mail:
panyolga@ukr.net, ORCID 0000-0002-7900-9299
© Андрюкайтене Регіна
Маріямпольська колегія (Маріямполь, Литва), E-mail: regina.andriukaitiene@gmail.com, ORCID
0000-0002-0691-7333
В статті представлено умови саморозгортання глобалізованого світу як сукупності складних
соціальних систем в умовах нестабільності. Глобалізований світ як саморозгортання складних
ієрархічних систем в умовах невизначеності, інформаційної стохастичності та «балансування на
межі хаосу» є невід’ємною частиною підвищення ефективності управлінської системи як єдиного
цілого. Головна мета статті – концептуалізація саморозгортання глобалізованого світу як
сукупності складних соціальних систем в умовах стохастичності та «балансування на межі хаосу.
Термін «саморозгортання» складних соціальних систем в умовах невизначеності та нестабільності
розкриває переходи якості від одного стану до іншого. Методологія – системний, структурно-
функціональний та синергетичний методи та підходи, що дозволяють проаналізувати умови
нестабільності та невизначеності. Синергетично-рефлексивна модель управління як складної
соціальної системи складається з сукупності нелінійних процесів, зокрема динамічного хаосу як
деякої зверхскладної упорядкованості. В основі дослідження представлено такі завдання : розкрити
суть саморозгортання та його основні етапи; визначити, яку роль відіграє аутопойезис у
структуруванні соціальних систем як цілісних одиниць. На основі запропонованих методів з’ясовано
понятійно-категоріальний апарат, необхідний для концептуалізації саморозгортання
глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем; проаналізовано синергетично-
рефлексивну модель управління, необхідну для вирішення проблем стохастичності, невизначеності
та «балансування на межі хаосу». Наукова новизна дослідження у виявленні шляхів подолання
неорганізованості, нестабільності, «балансування на межі хаосу» та переходу до стабільного етапу
розвитку соціальної системи. Це дозволяє зробити висновок, що в основі саморозгортання
глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем знаходиться аутопойезис,
самореференція і самоорганізація, які виходять на вирішення проблем невизначеності, інформаційної
стохастичності та «балансування на межі хаосу».
Ключові слова: саморозгортання, глобалізований світ, соціальна система, синергетика,
невизначеність, нестабільність «балансування на межі хаосу».

САМОРОЗГОРТАННЯ ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СВІТУ ЯК СУКУПНОСТІ СКЛАДНИХ
СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

	САМОРОЗГОРТАННЯ ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СВІТУ ЯК СУКУПНОСТІ СКЛАДНИХ СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

	УДК 316.3:316.4 САМОРОЗГОРТАННЯ ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СВІТУ ЯК СУКУПНОСТІ СКЛАДНИХ СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ © Воронкова В. Г. Запорізька державна інженерна академія (Запоріжжя), E-mail: valentinavoronkova236@gmail.com, ORCID 0000-0003-4361-1701 © Кивлюк О.П. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова (Київ), E-mail: panyolga@ukr.net, ORCID 0000-0002-7900-9299 © Андрюкайтене Регіна Маріямпольська колегія (Маріямполь, Литва), E-mail: regina.andriukaitiene@gmail.com, ORCID 0000-0002-0691-7333 В статті представлено умови саморозгортання глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем в умовах нестабільності. Глобалізований світ як саморозгортання складних ієрархічних систем в умовах невизначеності, інформаційної стохастичності та «балансування на межі хаосу» є невід’ємною частиною підвищення ефективності управлінської системи як єдиного цілого. Головна мета статті – концептуалізація саморозгортання глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем в умовах стохастичності та «балансування на межі хаосу. Термін «саморозгортання» складних соціальних систем в умовах невизначеності та нестабільності розкриває переходи якості від одного стану до іншого. Методологія – системний, структурно- функціональний та синергетичний методи та підходи, що дозволяють проаналізувати умови нестабільності та невизначеності. Синергетично-рефлексивна модель управління як складної соціальної системи складається з сукупності нелінійних процесів, зокрема динамічного хаосу як деякої зверхскладної упорядкованості. В основі дослідження представлено такі завдання : розкрити суть саморозгортання та його основні етапи; визначити, яку роль відіграє аутопойезис у структуруванні соціальних систем як цілісних одиниць. На основі запропонованих методів з’ясовано понятійно-категоріальний апарат, необхідний для концептуалізації саморозгортання глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем; проаналізовано синергетично- рефлексивну модель управління, необхідну для вирішення проблем стохастичності, невизначеності та «балансування на межі хаосу». Наукова новизна дослідження у виявленні шляхів подолання неорганізованості, нестабільності, «балансування на межі хаосу» та переходу до стабільного етапу розвитку соціальної системи. Це дозволяє зробити висновок, що в основі саморозгортання глобалізованого світу як сукупності складних соціальних систем знаходиться аутопойезис, самореференція і самоорганізація, які виходять на вирішення проблем невизначеності, інформаційної стохастичності та «балансування на межі хаосу». Ключові слова: саморозгортання, глобалізований світ, соціальна система, синергетика, невизначеність, нестабільність «балансування на межі хаосу». САМОРОЗГОРТАННЯ ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СВІТУ ЯК СУКУПНОСТІ СКЛАДНИХ СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ


	Веб-майстер Попівща В.О.