Відкриваючи засідання, голова клубу, професор ЗДІА
Калюжний В.С. зазначив, що інформаційне суспільство є,
за Є.Тоффлером, третьою фазою розвитку людства (після аграрного та індустріального), але високий рівень технічного розвитку суспільства не тотожний розвитку духовності (моралі, естетики, релігії...), і, можливо, має місце навіть деградація духовності, світоглядна криза якої є першопричиною кризи суспільства в Україні.

З доповіддю виступила асистент кафедри філософії та суспільних наук ЗДІА О.М. Целякова. На її думку, криза духовності тісно пов'язана з глобалізацією та злиттям багатьох культур у одну "масову". Водночас має місце певний потяг соціуму до першоджерел духовності (ідеали релігії, нації…). Конкретно в Україні криза духовності пов'язана з тим, що вона належить до пострадянського простору, де відходять ідеали СРСР, а нові ще не встигли прижитися у всьому соціумі) та у неувазі влади до подібних проблем.
Причини кризи Целякова О.М. пов'язує також з тим, що суспільство вступає до фази радикальної трансформації, яка потребує відповідної реакції усіх складових суспільства, що виявляється, наприклад, у перетворенні інформації на товар, у інформаційних війнах, у гострій кризі здатності розуміння інформації та ін. Новий тип людини, за Целяковою О.М., має відрізнятися саме інтелектом, здатністю шукати нові знання та інтерпретувати їх, нові проблеми пов'язані як з економічною кризою, так і з кризою інтелектуального плану (а інколи вони об'єднують). Оскільки старі цінності поступово втрачають вагу, треба формувати нові, які будуть пов'язані зі сприйняттям світу як цілого, з розумінням Землі як спільного дому та розумінням необхідності об'єднання та подолання конфліктів. Вищим виявом духовності є любов до ближнього; у культурі духовність, за П. Сорокіним, виявляється через поняття істини, краси, добра, свободи та ін. З теологічної точки зору духовним є те, що наближує до Бога, з соціологічної - те, що звеличує людину (тому важливим у контексті подолання кризи є правильне виховання). Серед представників української думки, які працювали над цією проблемою, Олена Миколаївна згадала Г.С. Сковороду та П.Д. Юркевича, активних представників "філософії серця". Крім того, доповідачка зауважила, що глобалізація не мусить заважати національному відродженню, та закликала сприяти цьому відродженню усіма засобами.

Виступ викликав шквал запитань учасників засідання: студентів, викладачів, науковців, представників громадських, релігійних організацій...
Як перехід від питань до дебатів прозвучала ремарка викладача кафедри філософії ЗНТУ, учасника АТО В. Гордійченка про те, що навіть в умовах війни духовність зберігається.

Дебати відкрив волхв "Руського православного кола" С. Пашник.
Він зауважив, що виховання є відголоском давніх релігійних традицій ініціації, а відтак виховання немислиме без звернення до давніх традицій. Водночас ці традиції мусять адаптуватися або ж навіть змінюватися відповідно до розвитку суспільства та науки.
Професор Калюжний В.С. зауважив, що власне цивілізація є ерзацом культури, тому деградація моралі в постмодерністському суспільстві, на жаль, стає природною, звичайною.
В.І. Москвин зауважив, що першопричиною падіння духовності, найімовірніше, є економічна криза, яка змушує виживати, та культ грошей, який витісняє духовні орієнтири зі свідомості. В умовах відсутності орієнтирів не дивною є популяризація ЛГБТ-рухів та інших, м'яко кажучи, ексцентричних феноменів
(професор Катаєв С.Л. (КПУ) у відповідь зауважив, що подібні феномени виникають у найбільш високо розвинутих прошарках суспільства, у "креативному класі", та, схоже, є вимушеною платою за розвиток, на що професор
Нарбут О.Т. (Київ) нагадав Катаєву С.Л., що "після" - не означає "тому що", а легалізація чогось не тотожна позитивній оцінці, бо закон не тотожний культурі).
Доцент Г.П. Макушинська (зав. кафедрою ФСН ЗДІА) зауважила, що в інформаційному суспільстві істинна інформація часто підмінюється стереотипами; кажучи ж про релігію, треба розуміти, що багато розвинених країн (США, Польща) є країнами високо релігійними. Серед поточних проблем Ганна Павлівна назвала проблему брехні.
Конощук В.Л.(доцент кафедри економіки ЗДІА), зауважив, що духовність не може деградувати, а просто зникає, й тому не дивно, що в умовах інформаційного суспільства, суспільства фейків та інформаційних війн, вона стає вразливішою. Конощук В.Л. зробив наголос на те, що інформаційне суспільство водночас надає нові, необмежені можливості для людства, навів кілька прикладів та зробив наголос на тому, що необхідно осмислювати нову ситуацію.
Студент гр.СП-15-2д (ЗДІА) А. Комар з сумом констатував, що знання, основна цінність інформаційного суспільства, в цьому ж суспільстві знищує себе саме і перетворюється на псевдознання, стається руйнування науки під власним тягарем та втрата критеріїв істини.
Священик О. Пухальський (Римо-Католицька Церква) зауважив, що власне сам дух є загадкою для людини, оскільки походження духу науці невідоме, і, хоча розчленувати духовність на кілька фракцій (релігія, естетика...) можна, це буде шляхом в нікуди. Духовність - цілісний феномен, і розглядати її можна лише як ціле.
Крім того, у засіданні взяли участь поети С.І. Лойко, В. Кисіль, а також було виконано кілька балад та бардівських пісень.

Закриваючи засідання, професор В.С. Калюжний зауважив,
що власне дискусія є так само засобом виховання людини
та розвитку її духовності, та побажав учасникам гарного літа та нових зустрічей у новому навчальному році.