Для обговорення були запропоновані такі проблеми:
джаз як соціокультурний феномен; становлення джазу як музики, що демонструє філософсько-релігійні концепції різних етнічних регіонів світу; джаз як плід суб’єктивного мислення і інтуїції, багатогранності і полемічності, "розчинення" людини, вкоріненість у бутті; джаз як вільна імпровізація, яка існує «тут і зараз», конфлікт дисонансу и консонансу і відображення екзистенціальних людських цінностей та інше.

На початку засідання проф. ЗДІА, голова «Філософського клубу» Калюжний В.С. виступив зі вступним словом про джаз, джазову культуру, філософські аспекти джазу. Він звернув увагу на те , що джаз - велика культура, культура всесвітня. Явище "джазу" включає у собі значно більше, аніж ми звикли думати. Кордони стилю розсуваються перед бадьорим тиском джазу, сам стиль в джазі стає індивідуальний, неповторний. Джаз - це індивідуальність зовнішнього й безособовість внутрішнього. "Джаз" - це музика, це стиль танцю, стиль спілкування, стиль літератури й навіть стиль життя. "Джазують" як окремі люди, а й цілі співтовариства. Нарешті, "джаз" - це психологія, це окрема філософія.
Володимир Гітін під час своєї доповіді застосував інтерактивне спілкування з аудиторією, проводячи історичний екскурс.
Він прагнув розвінчати міфи про джаз.
Міф 1. Джаз – це музика вільних людей, він немає певних законів. Насправді джаз народився під впливом рабства, проте є певна структура, якій потрібно чітко слідувати.
Міф 2. Джаз це інтелектуально складна музика, що це нудно і не цікаво. Джаз зародився в Новому Орлеані як весела розважальна музика, яку грали на весіллях, похоронах, на днях народження та різних святах. Ті, хто грали джаз не знали нот, тональностей (все гралось в одній тональності).
З 1917 року джаз мігрував на північ США. 100 років тому, у лютому, з’явився перший запис джазу на платівку (зародження джазу відбулось завдяки афроамериканцями, проте перший запис був здійсненний «білими»).

З часом ритм джазу змінився і частково ускладнився. Саме диксиленд – є класичним джазом, новоорлеанською музикою, це приклад простої танцювальної музики, яка виконувалась за допомогою туби, кларнету, тромбону, банджо і барабану. Є звичайно і складні форми джазу – інтуїтивний джаз, free jaz, проте музичні критики не вважають його джазом. Це свідчить про одне, що не все, що називають джазом є джазом.
Визначити, що ж таке джаз це те саме , що дати визначення поняттям любов, життя тощо. Джаз-музикант не може не грати, він виступає безкоштовно або за символічну плату, йому головне отримувати повну віддачу від глядачів. На джазових концертах та фестивалях найголовніше для музикантів є контакт зі слухачами. Джаз це демократична музика, яка має певну структуру в середині якої можливо робити, все, що завгодно, і це притягує аудиторію, це поєднання не поєднуваного, це свобода та структура.
Головною особливістю джазу є свінг – «розкачування», тобто музика, яка змушує танцювати. Саме від цього зародився джайв, фокстрот, рок-н-рол. Ця особливість була в 30-ті роки притаманна тільки темношкірому населенню. Джаз став соціальним ліфтом для темношкірого населення.
Доповідач нагадав аудиторії про те, що 30 квітня Міжнародний день джазу. В сей час По всьому світі відбуваються джазові фестивалі, які є неймовірно популярними.
Після цікавої і пізнавальної доповіді джазовий музикант продемонстрував як «не-джаз» перетворюється у джаз і що таке джазова імпровізація, виконавши на саксофоні фрагменти з українських пісень «Реве та стогне Дніпр широкий», «З сиром пироги».
Після цього було жваве обговорення цієї теми, що ще раз довело її актуальність. В обговоренні взяли участь науковці, представники громадських організації, культурні діячі, викладачі, аспіранти і студенти ЗДІА та інших вищих закладів Запоріжжя, а також всі небайдужі до проблем філософії. Аудиторію цікавили такі питання: Чи є джазові школи? Чи залежить імпровізація від музичного інструменту? Чи є закони імпровізації? Чи споріднена українська музика з джазом? Чому деякі вважають, що до твору М. Булгакова «Майстер і Маргарита» більш підходить джаз аніж симфонія? Як зараз розвивається джаз у Запоріжжі? Чого не вистачає нашому місту для розвитку джазу?
Наприкінці засідання поет В.Кисіль прочитав вірші на тему музики і творчості.
Філософський клуб ЗДІА розглядаючи у своїй роботі нові й оригінальні теми, продовжує формувати у студентів загальну культуру, естетичний смак, а також вміння критично мислити.