Відкриваючи засідання, спікер гуртка А.Комар згадав легенду про богиню пам'яті Мнемозину, коханку Зевса та мати муз, "усьому причину", за словами Прометея. Олександр Білий зазначив, що Мнемозина мала дев'ять доньок від Зевса, а відтак була, вочевидь, однією з найулюбленіших жінок головного бога Еллади. Далі шанований доповідач пояснив назву своєї лекції - як меч, за виразом Б. Грасіана, треба брати не за вістря, а за ефес, так і пам'яттю треба користуватися правильно, і його власний досвід практика та викладача мнемотехніки підтверджує, що багато людей, які скаржаться на погану пам'ять, насправді можуть володіти чудовою або ж навіть феноменальною пам'яттю.
Власне доповідь почалася з розвінчання одного стереотипу, вкорінення якого у європейській культурі відбулося завдяки Р. Декарту - чіткого розмежування тіла та душі, матеріального та ментального. Питання "що таке мислення", "що таке "я"" є над актуальними у багатьох контекстах: наприклад, де знаходиться "я"? Якщо ми трансплантуємо мозок качура професору та навпаки - найімовірніше, качур стане ватажком зграї, а професор безцільно помандрує на південь. Тож де "ми" - де тіло чи де мозок? На сьогодні відповідь така: "ми" там, де пам'ять.
Наука про пам'ять досить молода. Її засновником можна вважати німецького вченого Германа Еббінгауза, який, керуючись психофізичною методологією Т. Фехнера, відкрив т.зв. короткострокову пам'ять (з досить великим обсягом та малим часом існування) та пам'ять довгострокову (з меншим обсягом). Дослідження Еббінгауза стимулювали подальші дослідження пам'яті, якими багате усе 20 сторіччя.
Доповідач детально описав безліч відкриттів, як-от: пластичність пам'яті (пам'ять постійно перезаписує себе сама, тому не слід завжди довіряти спогадам), спеціалізованість (не слід одночасно запам'ятовувати кілька видів інформації, бо пам'ять не втримає їх); було згадано також феномен синестезії, феномен втрати пам'яті через травми певних зон мозку та розвінчано міф про регресивний гіпноз.

Доповідь викликала багато питань та жваве обговорення, в якому взяли участь як студенти, так і викладачі.

Студенти (Бойко М., Туманова С.) виразили вдячність доповідачу за те, що він розглянув нейробіологічні основи пам’яті, сутність мнемотехніки, техніку тренування пам’яті, оскільки це дуже важливо для навчальної діяльності студентів. Олександр Білий підкреслив, що дослідження пам'яті ведуть до появи нових моральних та філософських проблем: наприклад, чи етичними є технології на кшталт "пігулок пам'яті", які теоретично можуть підсилити обсяг пам'яті мозку та перетворити гарну пам'ять на бізнес? А. Комар зауважив, що подібні експерименти - це ще один етап дигиталізації особистості та принципової зміни розуміння поняття людини в цілому, а відтак перед нами постає проблема повного переосмислення концепції суспільства. Крім того, було порушено питання про дуалізм душі та тіла: Олександр Білий розповів, що дуалісти є навіть серед нейрофізіологів, але науково підтвердити чи спростувати існування душі поки неможливо.

Доц. Товарніченко В.О. зазначив, що пам'ять відіграє велику роль в житті людини, беручи безпосередню участь у багатьох процесах її життєдіяльності. Найважливішою функцією пам'яті є запам'ятовування необхідної інформації. Завдяки наявності пам'яті у людини вона здатна запам'ятовувати події та предмети, а також здобувати знання і досвід. Якби у людини не було б пам'яті, її сприйняття світу ґрунтувалося б виключно на тому, що існує "тут і зараз", що значно обмежувало б її можливості. Хто б з нас не хотів мати феноменальну пам'ять, яка дозволяла б зберігати велику кількість інформації? Тільки уявіть собі, які чудові можливості відкрилися б вам тоді. Проте, пам'ять не здатна зберігати всю інформацію. Вона є однією з функцій, які виконуються нашим мозком і, якщо пам'ять перевантажується інформацією, вона проявляє свою здатність фільтрувати не потрібну, а іноді просто застарілу і неактуальну інформацію.

Проф. ЗДІА Калюжний В.С. звернув увагу на важливість пам’яті в пізнавальному процесі, чим власне і займається когнітивна психологія (І.Найсер, Л.Фестінгер). Важливо також, оскільки гурток філософський, підніматись до світоглядних позицій в розглядаємих проблемах. Виступи доповідачів свідчать про налагодженість зв’язків з СНТ Медичного університету і вихід гуртка на міський рівень. Потрібно продовжити співпрацю з медиками і зі студентами інших вишів.