Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Кожна нація, якій пощастило відкрити і висловити свою творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, національну культуру, осягнула це могутнім словом свого національного пророка. Серед тих щасливих, обраних народів є і ми, українці. І ось чому. Поляки мають Міцкевича, німці – Гете, англійці мають Шекспіра, італійці – Данте. Росія пишається своїм Пушкіним,

а ми, українці – Тарасом Шевченком. Він, безсмертний Тарас, для нашого народу – явище унікальне, неординарне.
Тому все, що з ним пов’язане, дороге нам і рідне.
Постать Кобзаря досить часто настільки зміфологізована, що за нею досить важко побачити звичайну людину, яка колись так само кохала і зраджувала, боялась і ненавиділа.
Життя нашого генія таке дивне, що слухаючи про нього, можна було б сказати, що це якась легенда, коли б усе те не було правдою.

9 березня 2017 року колектив кафедри українознавства зібрав друзів на літературно-музичне свято «Тернистими шляхами Кобзаря».
У святково оздобленій аудиторії зібралися студенти, викладачі, працівники бібліотеки, представники виховного відділу.
Дуже приємно відзначити, що на захід завітало керівництво академії: ректор Банах В.А., перший проректор Воденніков С.А., проректор з НПР Коломоєць Г.П., декан ФЕЕІТ Коваленко В.Л., декан ФЕМ Солодухін С.В.

Разом з ведучими Болтенковою Юлією, Стардубець Вікторією, Слесаренком Олексієм ми перегорнули кілька сторінок життя великого Кобзаря: «Дитинство геніального поета», «Т.Г.Шевченко – великий художник», «Тарас Григорович Шевченко і музика», «Т.Г.Шевченко – великий син українського народу»,
«Ми не забудемо тебе, Тарасе!».

В теплій, затишній атмосфері звучали поезії Тараса Шевченка у виконанні наших студентів.
Емоційно, зворушливо прозвучали поезії «Не називаю її раєм» у виконанні студентки ПУА-16д Юдакової Катерини, «Мені тринадцятий минало» - ст. гр. ЕЛ-16д Панченко Тетяни, «О люди! люди небораки!» - ст. гр. Полосорьової Ірини, «Минають дні, минають ночі» - ст. гр. МЕН-16д Стародубець Вікторії, «Минули літа молодії» - Болтенкової Юлії.
Виразно прозвучали вірші у виконанні хлопців Слесаренка Олексія «Думка» та Бойка Максима «О думи мої! О славо злая!». Особливо вразив своїм талантом студент гр. ЕЛ-16д Бойко Максим, який прочитав власний вірш «Батьківщина».

Також своїми талантами поділилися студенти Панченко Тетяна, яка ніжно заспівала народну пісню «Місяць на небі», Слесаренко Олексій неперевершено виконав пісню на слова Т.Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Пісня «Спи собі сама» у виконанні студентів гр. ЕЛ-16д Панченко Тетяни та Лаєвського Максима перенесла нас з минулого в сучасність.

Наприкінці свята яскраво, емоційно прозвучала поезія «Заповіт» мовами світу у виконанні студентів, звучали уривки з відомого вірша англійською, іспанською, чеською, арабською, російською. українською. Як приємно було почути «Заповіт» польською мовою у виконанні завідувача кафедри філософії та політології Макушинської Ганни Павлівни.

Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка — живе і вічне. Вивчаймо його творчість, думаймо над його істинами, виконуймо його заповіти, які посилав він синам свого народу.
Його слова актуальні й сьогодні:
«Я так її, я так люблю,
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю…»