Доповідач почав з розвінчання кількох міфів про Хортицю, як-от міф про його козацьке минуле. Козаки майже ніколи не жили на цьому острові, він взагалі майже не був місцем, де жили люди. З часів енеоліту аж до колонізації Хортиці менонітами (які чомусь не хотіли заселяти саме цю землю) на острові нараховується близько 9 поселень.
Висновок Сушко - на цьому острові побоювалися селитися. Доповідач пов’язував це з виявленими на Хортиці мегалітами (які, до речі, набагато давніші за Стоунхендж) та робив висновок - Хортиця була місцем, де люди молилися, своєрідним храмом. Вже зараз 9 давніх святилищ відкрито, 12 в процесі реставрації. І саме так - як потужну сакральну територію, як місце поєднання людини з божественним - її треба сприймати.
Сушко навів кілька прикладів, як реальна сакральна Хортиця поступово забувалася та перетворювалася у свідомості людей на вигадану козацьку Хортицю. Наприклад, повість Миколи Гоголя "Тарас Бульба", де Січ розташовано на Хортиці. Але до цієї "Хортиці" треба пливти кілька годин (до реальної - півгодини), "Дніпро" навіть не кожен птах перелетить (реальний Дніпро - нема проблем)... Це вигадані, гоголівські реалії, які ніяк не стосуються справжніх Дніпра та Хортиці. А Козацький лан на Хортиці насправді вирито під час Другої світової! Насправді Хортиця має відношення до козацтва, вона, безумовно, тісно пов’язана з запорізькими воїнами, але колиска козацтва трохи нижче за течією.
З сумом Сушко оповідав про сучасне становище острова. "На Хортиці бігають коні"... Коні нищать пташині гнізда, коні топчуть степову траву... І ось яку гіпотезу висуває дослідник: зняти з Хортиці статус заповідника... перетворити на національний парк...
Сушко К.І. асоціював кризу в Україні з комплексними проблемами на Хортиці. Посилаючись на досвід Ганді та Де Голля, оратор переконував: треба просити пробачення в землі.
Треба відродити Хортицю! І тільки тоді відродиться Україна.

Доповідь визвала зацікавленість у присутніх, що спричинило жваве її обговорення і питання до доповідача. З питань згадаємо, наприклад, питання про місце загибелі князя Святослава (чи було це справді біля Чорної скелі, чи біля Березані?) Сушко підтримав "запорізьку" версію, однак піддав гострій критиці традиційну реконструкцію подій та власне Чорну скелю як місце смерті. Чорну скелю було обрано як місце загибелі Святослава радше з туристичних міркувань. У відповідь на питання "Чи вважаєте ви сакральність Хортиці лише суб’єктивною думкою українців, чи ж є щось насправді містичне в цьому острові?" Сушко навів як цілком реальні факти (Хортиця звідусіль оточена водою, а відтак там трохи інше природне середовище, ніж у навколишніх землях; породи Хортиці - ровесники нашої планети), так і містичні співпадіння: Хортиця немов карала правителів, які виявляли зневагу до неї. То чи нема в цьому справжньої містики? В обговоренні доповіді взяло участь багато гостей.
Наприклад: В. Москвін зазначив, що Сушко - один з небагатьох, хто сміливо стверджує відсутність зв’язку Хортиці з Січчю, та навів кілька фактів зі свого власного досвіду: в молодості він якось мандрував на човні навколо Хортиці, зупиняючись біля кожної бухти, та пережив досить неординарний досвід, подібних якому не відчував ані на Кавказі, ані на Алтаї. Студент групи СП-15-1 Комар А. з сумом зазначив, що з плином часу людство втрачає відчуття сакрального, і витіснення у людській свідомості Хортиці сакральної Хортицею козачою та занепад острова - тому зайве підтвердження. Доктор фізико-математичних наук, професор О.Т.Нарбут (м. Київ) погодився з думкою про сакральну сутність Хортиці та навів цікавий тому доказ (на протилежній точці земної кулі, в Тихому океані, розташовано один дуже цікавий острівець, де також виходять назовні найдавніші складові земної кори), сучасну ж реконструкцію "Січі" на Хортиці професор назвав вартою лише сміху (не можна було будувати Січ у степу).
Підводячи підсумки засідання, професор В. Калюжний (ЗДІА) зазначив, що наше життя базується на вірі, а відтак в ньому все ще лишається місце сакральному (особливо якщо мова йде про Хортицю, справді незвичайне місце).
Доповідь Сушка про становище Хортиці виявила багато важливих проблем, які потребують зусиль громадянського суспільства, держави в їх розв’язанні.
На завершення засідання письменник К. Сушко учасниками дискусії, поставивши кращі запитання подарував презентовані твори «Інспектор Хорс», «Ойкумена».