Відкриваючи засідання доцент  Г.П. Макушинська  звернула  увагу на те, що оточуюче середовище  включає величезну кількість факторів, що визначають якість нашого життя та прямо чи опосередковано впливають на самопочуття і стан здоров’я людини, виділивши онтологічний аспект (буття першої і другої природи), гносеологічний (наукова теорія комфортного навколишнього середовища ), праксіологічний (діяльність по створенню  комфортного навколишнього середовища), культурологічний (соціально-культурне, цивілізаційне значення розвитку комфортного навколишнього середовища для людства), антропологічний (будівельник як людина - вчений, менеджер) та інші аспекти.
З доповіддю «Формування комфортного середовища життєдіяльності людини: філософські аспекти» виступив  Банах Віктор Аркадійович,  доктор технічних наук,  професор ЗДІА, член Академії Будівництва України.
Комфортне середовище сукупність сприятливих умов середовища, в яких реалізація психічних та фізіологічних функцій людини відбувається без найменшого напруження. Людина та середовище її існування гармонійно взаємодіють і розвиваються лише тоді, коли потоки енергії, речовини та інформації перебувають у межах, які забезпечують їхню позитивну дію на людину і природне середовище. У системі «людина–середовище»  психофізіологічний  комфорт життєдіяльності людини досягається внаслідок якісного  поліпшення санітарно-гігієнічних, мікрокліматичних, естетичних параметрів цього середовища, зокрема вдосконалення функціонування просторової  структури архітектурних об’єктів,  використання рослинного світу. Середовище існування людини формується під впливом сукупності факторів (фізичних, хімічних,  біологічних, соціальних), які можуть прямо або опосередковано впливати на її здоров’я та діяльність. Одним із таких факторів є клімат, зміни якого позначаються на самопочутті людини. В сучасних умовах люди більшість часу проводять в приміщеннях: на роботі та вдома, знаходячись в оточенні оздоблювальних матеріалів, предметів інтер’єру та різноманітних  Застосування екологічних технологій – одна з найпомітніших тенденцій для того, щоб зробити оточуюче середовище більш безпечним та якісним, підкреслив проф. Банах В.А.
Зі співдоповіддю виступив Банах А.В., кандидат технічних наук, доцент кафедри міського будівництва і господарства, який розкрив деякі неявні повсякденні техногенні небезпеки та їх вплив на комфортність середовища життєдіяльності людини

Так, за століття бурхливого розвитку цивілізації і технічного прогресу людство створило безліч речей, які значно спрощували виживання в суворих природних умовах, сприяли підвищенню комфортності життєдіяльності людини та призводили до подальших досліджень і винаходів. В той же час кожен інструмент, знаряддя або прилад віддаляв людину від процесу тієї чи іншої справи, якою вона займалася. Притуплялися почуття – дотику, нюху, слуху, зору.

Наважусь припустити, що деякі невідомі сучасній людині почуття зникли зовсім, і тепер ми користуємося поняттями «інтуїція», «передчуття», «осяяння» («прозорливість») і тому подібними.

Відволікаючись від безлічі супутніх, тісно взаємопов’язаних між собою аспектів означеної теми, які без сумніву є важливими та навіть визначальними хочу зупинитись на одному, про який ще 15 років тому почали замислюватися одиниці вузькоспеціалізованих вчених й до цього дня ситуація змінилася мало. Нажаль, питання віброекології хвилюють переважно західних спеціалістів. В теперішній час діяльність більшості прогресивної частини людства безпосередньо пов’язана з перебуванням у приміщеннях різноманітного призначення – житлових, адміністративних, громадських, у промислових будівлях і на спорудах. З економічних причин, названі будівлі зводяться багатоповерховими та висотними.

Але чим вища будівля, тим більших динамічних дій вона зазнає. Коливання будівельних конструкцій в свою чергу впливають й на організм людини, яка перебуває всередині. Крім того, у сучасних помешканнях постійно або тимчасово використовується багато побутових приладів та інструментів, що створюють коливання або шум малої інтенсивності. У виробничих будівлях людина має справу з підвищеними рівнями шуму та вібрації від промислового обладнання. Навіть поза помешканням  людина  стикається  з  шумом  сучасного  міста  –  від автомобільного, рейкового транспорту, працюючої техніки тощо. З точки зору впливу коливань на організм людини нечутна вібрація та шум не мають істотної різниці. Громадські й житлові будівлі та споруди, а разом з ними й люди, зазнають наступних динамічних дій: - тиск вітру, що значно збільшується з висотою будівлі; - зсуви ґрунтів основ будівель природного (землетруси, карсти) або техногенного характеру. Усі ці дії викликають вимушені коливання будівельних конструкцій, будівель і споруд певної частоти. Небезпекою для самих конструкцій є резонанс – збігання частоти вимушених коливань із частотою власних коливань окремої конструкції або споруди в цілому, в результаті чого конструкція отримує неприпустимі деформації та руйнується. При проектуванні будівлі або навіть при ремонті та реконструкції в період експлуатації досить легко убезпечити конструкції будівель від резонансу. Постійне перебування у полі будь-яких вібрацій так чи інакше відбивається на стані здоров’я людини. Таким чином, питання віброекології є надзвичайно важливими, їх потрібно вирішувати комплексно: інженерами-будівельниками – зі своєї сторони, спеціалістами інших галузей – зі своєї
Професор  Банах В. А. та доцент Банах А.В.   відповіли на численні запитання присутніх.
В обговоренні цікавої, ґрунтовної доповіді взяли участь науковці (проф. Калюжний В.С.,  проф. Катаев С.Л., проф. Кудінова А.О.), громадські діячі (Клемешин О.К. (УАРС), поет (Кисіль В.І.) та інші...