УДК 005:378
ШВЕЦЬ Д.Є.
доктор соціологічних наук,
професор кафедри менеджменту організацій
та управління проектами
Запорізької державної інженерної академії
(Запоріжжя, Україна)

Партисипативне управління доцільно розглядати як управлінську діяльність, яка є грунтованою на включенні об'єкта управління в процес підготовки та прийняття рішень і являє собою істотний аспект демократизації основних сфер життя суспільства (політичної, економічної, духовної), інтенсифікованої в XX столітті. Основними умовами розвитку партисипативних процесів є: демократизація соціальних відносин; зорієнтованість загальносоціальних і галузевих цілей на розвиток показників людського потенціалу; розвиток організаційної культури і перехід від бюрократично-ієрархічного до адаптивного її типу. Партисипація управлінської діяльності в різних суспільних сферах може бути охарактеризована диференційовано стосовно до суб'єкта і до об'єкта управління. Ознаками партисипації з боку керівника є: делегування виконавцям частини повноважень та ресурсів; участь працівників у плануванні, здійсненні організаційних змін, підготовці та прийнятті рішень; включення працівників у здійснення контрольних функцій; вплив виконавців на якість кінцевого результату діяльності; відкритість керівника у відносинах з підлеглими. З боку виконавців ознаками партисипації є: наділення правами участі у прийнятті рішень і самостійного планування своєї діяльності (темпи, режим роботи, використовувані ресурси); делегування прав контролю та управлінської відповідальності; участь у вдосконаленні організаційної структури і виборі напрямів кооперування з іншими виконавцями; право на використання кінцевих результатів діяльності.
Ключові слова: партисипація, партисипативне управління, управління вищою освітою, адаптивна управлінська культура
ПАРТИСИПАТОРНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ
ВИЩОЇ ОСВІТИ
250_257