УДК 130.121:37.013.76
ПОНОМАРЬОВ Ю.Ю.,
кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії
Полтавського національного університету ім.В.Г.Короленка
(Полтава, Україна) ponomarov.ju@gmail.com
ВАКУЛІНА В.М.,
кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії
Полтавського національного університету ім.В.Г.Короленка
(Полтава, Україна) vakulina.v@gmail.com

Мета цієї статті – акцентувати увагу на проблемності трансляції педагогічного досвіду, спираючись на методологію феноменологічної філософії. Будь-який досвід є принципово незавершеним і потребує свого семантичного прояснення, але прояснення також залишається принципово незавершеним і потребує постійної реінтерпретації. Існує нескінченна кількість можливих семантичних інтерпретацій буття, жодна з яких не має монополії на істинність: всі вони разом утворюють єдиний континуум семантичного поля. Досвід складається не з фактів, він утворюється аксіологічними та інтенційними структурами, у полі яких ці факти конституюються у певні знання. Все, що не відповідає аксіологічним та інтенційним структурам, ігнорується свідомістю і залишається за межами досвіду. Протенції всякого досвіду є педагогічними у тому сенсі, що він виконує дидактичну роль. Те, що зазвичай називають педагогічним досвідом, означає семантичну єдність змісту всякого знання, його «як» і «навіщо». Феноменальний досвід розгортається як вільна спонтанність, як непередбачувана і незворотна трансформація всього поля досвіду.
Ключові слова: феноменологія, досвід, аксіологія, комунікація.
ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА РЕДУКЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
157_166